У п'яту Неділю Великого Посту Католицька Церква Візантійської Традиції згадує преподобну Марію Єгипетську. Марія вже з дванатцяти років від народження почала вести розпусне життя. Коли їй виповнилось двадцять дев'ять вона відправилась з Єгипту до Єрусалиму на Свято Воздвиження Святого Хреста. Але метою її подорожі було не побожне паломництво до святої землі, але зваблювання молодих людей, що вона і робила декілька днів перед святом, спочатку на кораблі, а потім у Єрусалимі.
Коли настало Свято, вона хотіла увійти до храму, але якась сила виштовхувала її з натовпу і кидала на землю. Водночас вона бачила, що інші люди заходять до храму безперешкодно. Так повторювалось чотири рази, аж поки вон зрозуміла, що це Бог не дозволяє їй увійти до Його храму в стані тяжкого нечистого гріха і закликає її до каяття.
У притворі храму вона побачила ікону Пресвятої Богородиці і почала перед нею молитись. Лише після того як вона покаялась у гріхах, вона змогла увійти до храму і поцілувати Хрест Господень. Але перед тим вона запитала Пречисту Діву Марію, що має зробити, щоб загладити гріхи і мати вічне спасіння. Богородиця порадила їй піти до пустелі і залишатись там до кінця земного життя. Наступного дня Марія купила три хлібини після чого на якомусь човні перепливла на інший берег Йордану.
В пустелі Марія прожила сорок вісім років. Спочатку вона не розуміла, чому має жити саме в пустелі, адже після покаяння вона сповідалась, прийняла Святе Причастя, і можна було б жити спокійно серед людей. Але як виявилось, пустеля була потрібна їй аби назавжди перемогти гріх, до якого вона могла легко повернутись, якщо б жила поміж людей. Навіть в пустелі протягом перших сімнадцяти років злі духи спокушали її повернутись до блудних гріхів. Це ставалось кожного разу, коли вона вживала якусь їжу. Їй одразу хотілось м'яса, вина і розпусти. Вона тоді надовго відмовлялась від їжі, постила і молилась. Ці сімнадцять довгих і голодних років у пустелі були покутою за сімнадцять років блудного життя, протягом яких вона затягнула у блуд велику кількість молодих людей, і багато з них, можливо через неї, потрапили до пекла.
Лише по сімнадцяти роках покути, Бог дарував спокій її душі, в якому вона прожила у пустелі ще тридцять один рік. У ці роки вона отримала дар передбачення, левітації під час молитви і знання Святого Письма, ніколи його не читавши.
Історія преподобної Марії говорить про те, що рано чи пізно за гріхи доведеться платити дуже велику ціну, і що часом Бог накладає на грішника дуже тяжку покуту, яку людина має виконати, і тільки через виконання цієї покути зможе до кінця очиститись від гріховного бруду.
Повчальним також є той факт, що для навернення Марії Бог використав зображення, тобто ікону, Пречистої Діви Марії і Святий Хрест.
Багато людей, особливо протестанти називають ікони "ідолами". Але як бачимо на цьому прикладі великої грішниці, її навернення відбулось саме через святі образи.
Років може двадцять тому назад одна жінка, яка прийняла протестантизм дуже ревно доказувала, що ікони це "ідоли", і тому Бог дав їй сили рубати їх сокирою. Як мені стало відомо років через п'ятнадцять по тому, життя її було не дуже щасливим. Дочка її зраджувала чоловікові, тобто зятю, який через це залишив її із двома дітьми, які згодом виросли пияками і неробами, і від матері постійно вимагали грошей. Ця жінка і її дочка якось плакались мені про їхнє велике нещастя, причиною якого стала лише їхня нікчемна віра. Не знаю, чи зрозуміли вони це.
Отже, приклад Марії Єгипетської показує, що будь який гріх буде прощений Богом, якщо щиро каятись, і приймати все що є Боже - Богородицю, покаяння, сповідь, покуту, священство, святе причастя, святі ікони і Хрест.
Кондак преподобній, глас 3
Блудами первіє преисполнена всяческими, Христова невіста днесь покаянїєм явися, анегльскоє жительство подражающи, демони креста оружїєм погубляєт. Сего ради царствїя невіста явися Марія преславная.
П'ята Неділя Великого Посту,
Преподобної Марії Єгипетської
01.04.2012
Підготував о. Керлі |
