Catholicmessage.org

Переглядаючи оновлення сайту Трансальпійських Редемптористів, я звернув увагу на відповідь настоятеля цієї конгрегації о. Майкла на коментар одного з відвідувачів сайту під ніком Reality.

"Reality" пише, коментуючи вчорашній пост:

Але зараз навіть SSPX ближче до регулярізації ніж Papa Stronsay. Бог має почуття гумору! Ви нічого не отримали від Риму або вашої Дієцезії, окрім зняття "суспензи" з трьох священиків. Ваші обіти канонічно рахуються як ніщо. Правда, так? Чи насправді плоди такі солодкі, як ви їх малюєте на фото? Чи може Papa Stronsay радше є островом лимонів?

Що є "reality", вишні чи лимони, на що я відповідаю:

Шановний "Reality"!

Ваше повідомлення нагадує мені тип тих повідомлень, які буде отримувати цими днями Єп. Фелле!

Проблема в тому, що ви бачите тільки очима плоті; ви нічого не знаєте що ми отримали і за що ми глибоко вдячні Богові. "Дійсність" є надприродньою. Природнє бачення є просто дуже лімітоване і тому потребує цілком нового фокусу.

Ні, ні! Я знаю!
Вони були круглі і червоні,
солодкі і соковиті, вони були вишнями
а не лимонами!
(слова звільненого кардинала Гойоса, до якого у 2008 році о. Майкл і о. Антоній їздили з проханням прийняти їх у повне сопричастя з Ватиканом.)

Бог має почуття гумору? Якщо хочете щоб Всевишній радів за нас, ми повинні охоче зробити себе речами, якими Він грає, і тільки так ми будемо щедро Ним благословені.

Тому багато у житті залежить від перспективи особи.

Обмежене "reality" бачить і представляє все у його власному сприйнятті, приносячи лимони із гіркоти свого серця. Ви повинні володіти правдивою реальністю.

Ця правдива реальність, сфокусована у надприродній перспективі, знаходить квіти, аромати і солодкі фрукти; знаходить мир душі і добру диспозицію молитись за Церкву, Єпископа Фелле і примирення; знаходить вишні і солодкий плід з дерева Святого Хреста. Чи не маємо ми славити за це? Чи не повинні ми славити за це, за Хрест нашого Господа Ісуса Христа?

Якщо коротко, це моя пісня яку я і вас запрошую співати:
Misericordias Domini in aeternum cantabo in generationem et generationem adnuntiabo veritatem tuam in ore meo -
- Про ласки Господні співатиму повіки, і з роду в рід звіщатиму устами твою вірність (Пс. 88:2)

З найкращими побажаннями,
о. Майкл Мері

В якій реальності перебуває Конгрегація Синів Найсвятішого Відкупителя? Ця реальність є саме такою, якою вона детально задокументована на їхньому сайті.

Ця реальність, зокрема, полягає у веденні тепличного і фермерського господарства, що саме по собі є добрим ділом, бо приносить плоди для тіла.

Вишня у теплиці на острові Папа Стронсей
І квітуче дерево ківі у тій самій теплиці на історичній
батьківщині о. Майкла - Шотландії, Папа Стронсей
о. Майкл привіз його з малої батьківщини - Нової Зеландії

Божа воля для цього острова на 57-й паралелі є такою, щоб під відкритим небом там не було жодного деревця, хоча неподалік є теплі води Гольфстріму і взимку майже ніколи немає морозу. Можливо це через дуже потужні вітри. Проте острів має власну питну артезіанську воду і невеличке природне озеро з прісною водою.

Надприроднім виглядає Боже втручання на іншому, неподалік розташованому острові, адміністративному центрі північної групи островів Оркней, де знаходиться і острів Папа Стронсей.

Як бачите на цих чотирьох фото, у Керквіллі (верхнє фото Катедра Св. Магнуса) на тій самій 57-й паралелі за якісь півтора десятка миль від Папа Стронсей все росте під відкритим небом без теплиць. У Керквіллі ростуть навіть вічно зелені пальми. Фото: www.flickr.com

Те саме географічне положення, той самий Гольфстрім, однакові температура і вологість повітря, штормові вітри, довжина дня і ночі, те саме сонце і небо, але на Папа Стронсей треба будувати теплиці, щоб там виросло хоча б одне деревце, а у Керквіллі все росте просто неба.

Керквілл у ХІІ столітті заснували Католицькі монахи на чолі зі Святим Священномучеником Магнусом. Керквілл у перекладі зі старої галікської мови означає Церковна Стіна. Очевидно, що заради Св. Магнуса Бог не віднімає Свого благословення навіть від сучасного далеко не-католицького острова і міста, нагадуючи їм якого вони роду. Можливо колись вони це зрозуміють.

На наступних п'яти фото бачимо острівне господарство - бики, корови, вівці, осли, пасовища, ангари, сучасна аграрна техніка і т.д. На самому нижньому з цих фото о. Антоній (о. Сібер) - Ігумен на кухні під час обробки риби, яку готують для погруження до морозильної камери. На середньому фото, із зимовим пейзажем, брат Никодим - найближчий помічник о. Майкла, заводить овець до стайні. Тільки ці два чоловіки залишились з о. Майклом з 1988 і 1991 років відповідно.

Далі о. Антоній з братами-семінаристами під час подорожей до Італії і Франції.

Також - 27.06.2012 о. Майкл взяв участь у хиротонії пресвітера для Англіканьскої Прелатури, яку Бенедикт 16 прийняв до складу Ватикану. Вони називють себе "Римо Католицька Церква".

Як відомо, ще Папа Лев ХІІІ визнав Англіканські свячення недійсними. Хоча існує опінія, що ті Англікани, які зберегли Традиційну Месу, також непорушно зберегли усі Таїнства разом з апостольською лінією.

Фотографії взяті з сайту Трансальпійських Редемптористів.

Нагорі - о. Майкл накладає руки на пресвітера,
нижче - єпископ намащує руки того самого пресвітера,
а на задньому плані, зліва від мітри єпископа, стоїть о. Майкл.



о. Майкл на колінах приймає благословення від нового пресвітера Англіканської прелатури

На нижньому фото о. Майкл спілкується з монсіньйором (так його називають) Кейтом Ньютоном, який був Англіканським єпископом, а зараз є тільки пресвітером Англіканської прелатури, можливо тому що одружений, а можливо тому, що Бенедикт 16 не визнав його Англіканського єпископського свячення. Проте Бенедикт 16 дарував йому привілей носити єписькопський одяг.

На нижньому фото бачимо одного з членів Трансальпійських Редемптористів, брата Мартіна, який прислуговував на першій месі нового пресвітера Англіканської прелатури 28.06.2012. Брат Мартін студіює у семінарії Братства Св. Петра, яке Іван Павло 2 заснував 30.06.1988 р. на противагу Лефебристам, того самого дня, коли Архієпископ Лефебр висвятив чотирьох єпископів без дозволу Ватикану.

Про участь у хиротонії пресвітера Англіканської прелатури о. Майкл написав на сайті так:

Це був наш великий привілей мати можливість брати участь у священстві о. Джона Ганвіка 27 червня, на Свято Нашої Матері Неустанної Помочі у Оксфордському Ораторіумі. Отець довго очікував на цей великий день!

Ось така реальність.

о. Керлі
30.06.2012