Catholicmessage.org

Зі Святого Письма Нового Завіту ми знаємо про останні сім слів нашого Господа Ісуса Христа, які Він промовив на хресті. Ось ці слова:

1. Отче, прости їм, не знають бо, що роблять
2. Істинно кажу тобі, нині будеш зі мною в Раю
3. Жено, це син твій, це матір твоя
4. Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?
5. Я прагну
6. Звершилось
7. Отче, до Твоїх рук віддаю Мій дух

Кожне з цих слів має дуже важливе значення для нас. Але наразі розважмо над першим словом "Отче, прости їм, не знають бо, що роблять" (Лука 23:34).

Звичайно, цим словом наш Господь Ісус Христос навчає нас прощати тих людей, які завдають образ нам, або нашим близьким, образ, які часом можуть бути навіть смертельними. Те що Христос вчить нас прощати, підтверджується Його іншими словами:

Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: каюсь - прости йому (Лука 17:3-4).

Також, навчаючи Апостолів молитві "Отче Наш", Ісус Христос дав їм таку молитовну формулу:

Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим. Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших (Матей 6:9-15).

В цій молитовній формулі бачимо дві позиції, які разом складають одне ціле:

• Ми зобов'язані просити в Бога прощення наших гріхів
• Ми зобов'язані прощати людям їхні гріхи проти нас

Крім цього треба усвідомити, що будь яка з цих двох частин сама по собі не працює. Якщо хтось просить Бога простити йому гріхи, але сам не прощає інший людині якоїсь образи (гріха) проти себе, то Бог і йому самому не простить його гріхів. Іншими словами це молитовне прохання може виглядати наприклад так:

Отче наш...так як ми прощаємо довжникам нашим,
так само і нам прости довги наші.

Отче наш...прости нам довги наші такою мірою,
якою і ми прощаємо довжникам нашим.

Отче наш...прости нам довги наші,
тому що і ми прощаємо довжникам нашим.

Звідси можна зробити висновок, що Бог прощає гріхи тільки тим людям, які каються в своїх гріхах, просять прощення у Бога, просять прощення у ближнього, і прощають ближньому.

Про що ще говорить слово Христа: "Отче, прости їм, не знають бо, що роблять"?

Воно говорить про те, що Бог може простити гріхи тим людям, які насправді не усвідомлюють того, що вони роблять гріх.

А чи прощає Бог гріхи тим, які чинять гріхи свідомо, і не каються в них?

Тим людям, які коять гріхи проти Бога, проти ближнього і проти себе абсолютно свідомо, і не каються в цих гріхах, Бог не прощає.

Звідки ми це знаємо?

Ми це знаємо з прикладу зрадника Юди, і з прикладу руйнування Єрусалима римською армією Тита у 70 році. Бог таким чином покарав тих людей, які свідомо розіп'яли Ісуса Христа, або Його зрадили заради тимчасового зиску чи комфорту.

Чому Бог не простив Юді, первосвященикам, фарисеям і всім тим, хто свідомо розпинав Ісуса Христа?

Юда, первосвященики, фарисеї і керований ними натовп мали можливість вибору: розіп'яти Христа чи Його відпустити на Пасху згідно з їхнім звичаєм. Вони свідомо обрали невинного Христа вбити, після чого не покаялись і не просили прощення, і тому Бог їм не простив їхнього гріха - Юду віддавши сатані, а винних жителів Єрусалима - римській армії.

За кого ж тоді просив Христос: "Отче, прости їм, не знають бо, що роблять"?

За тих людей, які насправді не розуміли, що вони роблять гріх, таких, наприклад, як римський сотник, або за Апостолів які боягузливо розбіглись хто куди. Але, як відомо, потім вони визнали гріх, покаялись, і тому були прощені. Для цих людей слово Христа звучить так: "Отче, прости саме тим, які не знають, що роблять".

Тому помиляється той, хто думає, що він отримає від Бога прощення свідомих гріхів, в яких не кається. До таких людей належать ті, що свідомо чинять гріх і при цьому кажуть, що Бог їх простить, бо Він є милостивий, або ті що каються, але під час сповіді мають намір знову чинити той самий гріх. Якщо вони посилаються на слово Христове "Отче, прости їм, не знають бо, що роблять", все одно вони отримають тільки те, що отримав Юда та грішні мешканці Єрусалиму, бо цього вимагає Божа Справедливість

Це і є Божа милість поєднана з Божою справедливістю, якої нас навчив Христос в молитві "Отче наш" і потім підтвердив на хресті у Страсну П'ятницю.

о. Керлі
13.04.2012
ВЕЛИКА П'ЯТНИЦЯ