Трансальпійські Редемптористи мають досить велику бібліотеку, яка нараховує понад 10000 томів Католицьких книжок, надрукованих ще до 2 Ватикану.
Заснував цю конгрегацію о. Майкл Марія (Грегорі Сім) за згодою Архієпископа Марселя Лефебра у 1987-1988 роках. Отець Майкл (етнічний шотландець) спочатку був ієромонахом в модерністьському ордені Редемптористів у Новій Зеландії. Відзначається надзвичайними організаторськими здібностями.
Він розповідав про історію його навернення у Католицьку Традицію. Його модерністський єпископ мав звичай споживати хостію після меси - він мастив її вершковим маслом і їв, запиваючи кавою (якщо правильно передані слова о. Майкла). Коли у 80-х Іван Павло 2 приїхав до Австралії, о. Майкл брав участь у Новус Ордо месі, яку відправляв Іван Павло 2. Молодого ієромонаха вразило те, що ті хостії, які залишились після причастя, священики-модерністи висипали у паперові коробки, немов печиво, і потім викидали. Коли він зробив зауваження одному священику, що вони не мають права так поводитись з освяченими хостіями, бо там є Тіло і Кров Ісуса Христа, той засміявся і сказав: "Так, там Ісус у костюмі із краваткою". Отець Майкл заховав під ризу чашу з хостіями, які спожив, коли вибрався із багатотисячного натовпу.
Після цього випадку він мовчки залишив монастир, на останні гроші купив квиток на літак і полетів до рідного брата, який жив і працював пілотом у Великобританії. Звідти він прибув до Швейцарії чи Франції аби вступити до Братства Св. Пія Х, яке заснував Архієпископ Марсель Лефебр. Лефебр його висвятив під умовою у Традиційному Латинському обряді і відправив на пару років до семінарії у Швейцарському Еконі.
В тій семінарії о. Майкл познайомився з тоді ще семінаристом о. Антонієм (прізвище - Сібар), який погодився прийняти монашество за чином Св. Альфонса де Лігуорія. Архієпископ Лефебр дав їм дозвіл готувати статут конгрегації, яку назвали Трансальпійськими Редемптористами. Спочатку вони купили покинуте модерністами монастирське подвір'я у Франції, і деякий час жили там. Звідти приблизно у 1996 вони розпочали візити до України. Пізніше один чоловік подарував їм половину свого маєтку на східному півдні Англії не дуже далеко від Лондона, куди вони переїхали з Франції. Їх вже було п'ятеро чи шестеро, і частина жила у Франції, а друга частина в Англії. Згодом до Англії переїхали усі.
Приблизно у 1999 році миряни, якими опікувались священики Братства Св. Пія Х, пожертвували достатню суму грошей, на які Трансальпійські Редемптористи купили острів Папа Стронсей на півночі Англії, де по цей день і перебувають. Збір коштів о. Майкл здійснював при допомозі єпископа Бернарда Фелле (один з чотирьох єпископів, висвячених Архієпископом Лефебром). Єпископ Фелле, який свого часу був економом при Архієпископі Лефебрі, дуже добре знається на фінансах, і це йому допомогло спонукати мирян Братства Св. Пія Х на щедрі пожертви для купівлі вище згаданого острова. Він же згодом освячував монастирську каплицю і кельтський кам'яний хрест, який став символом Папа Стронсей.
На острові Папа Стронсей ще у VI ст. жили Католицькі священики-монахи, звідки і назва Папа.
На початку 2000-х Трансальпійські Редемптористи купили дім у Новій Зеландії у містечку Хрістчерч і відрядили туди о. Климента і двох братів. За деякий час після того як о. Майкл купив там будинок, Хрістчерч потрясло потужними землетрусами, якими також було пошкоджено і будинок, в якому мешкали Трансальпійські місіонери. Згодом будинок було вдало відремонтовано.
Через те що. Майкл бажав офіційно повернутись у лоно Ватикану, багато братів і священиків, які були з ним від початку, відійшли, бо мали протилежну думку. З тих, що були з ним від самого початку, залишились лише двоє - о. Антоній і брат Никодим. Але потім були нові покликання, через що Конгрегація поповнилась і значно оновилась.
На першому фото, яке виставлене на сайті Трансальпійських Редемптористів 27 квітня 2012 року, є лише троє засновників цієї конгрегації (А - о. Антоній, М - о. Майкл, Н - бр. Никодим); всі решта цє нові покликання. Цікавим є підпис під цим фото.
З єпископом Хуг і о. Бенедиктом
26 квітня 2012,
Свято Богородиці Доброї Ради
Офіційна Заява
Від 23 до 26 квітня 2012, місцевий Ординарій єпископ Хуг Жильберт, якого супроводжував о. Бенедикт Херді, здійснив Канонічну Візітацію нашої спільноти на Папа Стронсей.
Ця візітація була позитивно сприйнята нашою спільнотою. Її наслідки будуть формально проголошені відповідним чином, після того як відбудуться необхідні канонічні консультції
Як тільки но єпископ-ординарій відбув з острова, того ж дня, 26 квітня 2012, до Трансальпійських Редемптористів прибув інший гість - єпископ Протестантської Єпископальної Церкви Шотландії, про що засвідчено фотографіями на сайті papastronsay.blogspot.com
Переклад підписів дивіться під світлинами.
Сьогодні по обіді (26 березня 2012) ми гостинно приймали на Папа Стронсей Дуже Преподобного Д-ра Роберта Джиллієса з Єпископальної Церкви Шотландії. Єпископ Джиллієс був обраний на його посаду Єпископальної епархії Абердіна та Оркнея у квітні 2007. На його єпископському перстені єпископ відбив образ Хреста з Папа Стронсей.
Др. Джиллієс був у компанії з Преподобним (пастором) Девідом Боуеном, нашим другом і сусідом з острова Стронсей. Девід і його дружина, Рут є напів пенсіонери; їхній будинок видно через Протоку між Стронсей і Папа Стронсей. Їхній візит тривав близько півтори години і протягом цього часу єпископ мав можливість насолоджуватись чудовою погодою!
Насправді, це добре коли не-католики мають можливість познайомитись з Католицтвом, аби потім зріктись єресей і прийняти Католицьку Віру.
Хоча вони й пишуть на сайті, що Ватикан офіційно і формально їх прийняв, це не зовсім так. Справа в тому що єпископ Абердинської Єпархії забороняє їм служити Традиційну Месу за межами їхнього осторва. У місті Керквіл, який є адміністративним центром групи островів Оркней є велична катедра, яку ще у 11 сторіччі збудували Католицькі місіонери, і яку під час Реформації конфіскували протестанти. Нині ця катедра є муніципальною власністю і не належить жодній з конфесій. Міська влада дозволяє проводити богослужіння кожному бажаючому. Там навіть виступав Православний хор з Москви. Але коли Трансальпійські Редемптористи хотіли відслужити Месу у цьому соборі, єпископ сказав, що вони не мають на це права (так було на момент написання цього матеріалу).
Поступово ситуація виправилась, і отці можуть відправляти Служби Божі і провадити місії за межами Папа Стронсей.
фото: papastronsay.blogspot.com
о. Керлі
01.05.2012
P.S. * Наразі Конгрегація Синів Найсвятішого Відкупителя (так зараз вони називаються) отримала дозвіл служити Тридентську Месу не тільки на Папа Стронсей, але також у Новій Зеландії та інших місцях за згодою місцевих єпископів. На це служіння вони мають офіційне благословення Ватикану. Головною умовою при цьому є повне прийняття усіма членами Конгрегації 2 Ватиканського Собору. Наскільки є відомим, Конгрегація має чимало запрошень для проведення місій і реколекцій в багатьох частинах світу. В Україні, вже понад двадцять років, група сестер Чину Святого Василія Великого перебуває під духовною опікою Трансальпійських Редемптористів.
18.07.2013
|
