Catholicmessage.org

Чи є правдивою опінія: "Римська церква це римська єпархія. Відповідно, Єпископ міста Рима, предстоятель цієї церкви, єпархії. Після Петра папою став Лін, який виріс при Петрі, а не навіть Апостол Йоан Богослов. Єпископи інших єпархій не можуть наслідувати чужу кафедру. Це різні помісні церкви".

Ні, ця опіня є хибною в окремих частинах і в цілому.

Свята Римська Церква, або Римо Католицька Церква, очолювана Папою, не прив'язана географічно тільки до Риму. Друге слово в назві, "Католицька", означає, що ця Церква є Загальна (Всесвітня), як в духовному вимірі так і в географічному.

Папу також називають від його престолу Папою Риму, і Церкву під ним Римо Католицькою Церквою. (The Catechism Explained, From the original of Rev. Francis Spirago, Professor of Theology, Edited by Rev. Richard F. Clarke, S.J. Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum, Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York. New York, October 18, 1921, Copyright 1899, 1921 by Benzinger Brothers, New York., Photographically reproduced without change from the 1921 printing, by arrangement with Benzinger Brothers. TAN BOOKS AND PUBLISHERS, INC. P.O. Box 424, Rockford, Illinois 61105, 1993 p. с. 225).

Спакдкоємцем Св. Петра може бути не тільки хтось з єпископів Римської Єпархії, а будь хто, кого обрано у відповідний спосіб бути Папою, призначенням якого є керувати не тільки Римською Єпархією, але цілою Католицькою Церквою по всьому світі.

Говорити, що тільки єпископи Риму можуть обирати Папу, не є правильно.

Обирати Папу можуть не тільки єпископи Римської Єпархії і не тільки єпископи.

Cardinal Franzelin, один з найвизначніших теологів ХІХ ст., Fr. Johannes Baptiste Franzelin (1816-1886), не мав єпископських свячень, але був поставлений у кардинали Папою Пієм ІХ у 1876. І цей кардинал-священик був учасником Конклаве 1878 при обранні Папи Лева ХІІІ.

Стосовно помилкового твердження - "Після Петра папою став Лін, який виріс при Петрі, а не навіть Апостол Йоан Богослов. Єпископи інших єпархій не можуть наслідувати чужу кафедру. Це різні помісні церкви" - маємо факт, який показує хибність цього твердження:

Папа Лев ХІІІ, народився в Карпінето, Італія, 2 березня 1810, висвячений у священика 32 грудня 1837, став Архієпископом Перуджії у 1846, і став Папою 20 лютого 1878. (The Catechism Explained, From the original of Rev. Francis Spirago, Professor of Theology, Edited by Rev. Richard F. Clarke, S.J. Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum, Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York. New York, October 18, 1921, Copyright 1899, 1921 by Benzinger Brothers, New York., Photographically reproduced without change from the 1921 printing, by arrangement with Benzinger Brothers. TAN BOOKS AND PUBLISHERS, INC. P.O. Box 424, Rockford, Illinois 61105, 1993 p. с. 225).

Папа Св. Пій Х (роки життя 1835-1914, Папство 1903-1914) був кардиналом і Патріархом Венеції. Отже, це нормальна практика Католицької Церкви обирати Папою не з єпископів Римської Єпархії.

Також, Папа може встановлювати той чи інший спосіб обрання наступного Папи.

Вищезгаданий Кардинал Franzelin посилається на іншого визначного Католицького теолога Fr. Francisco Suárez (1548-1617) члена Ордену Єзуїтів, який був «Doctor Theologus»:

Тільки одному Петрові був даний примат для нього самого і для його наступників, йому єдиному або найвищому Понтифіку належить приписувати спосіб його обрання і наступництва (Cardinal Franzelin, S.J., De Ecclesia Christi, pp. 230-36).

Також, Папа не є тільки Єпископом Риму.

Єпископа Риму називають Папою, або святим Отцем. Його також називають, задля його великої гідності, "святий Отець", "Його Святість", "Вікарій Христа", "Отець Християн".
Папу також називають від його престолу Папою Риму, і Церкву під ним - Римо Католицькою Церквою.
Папа має першість честі над усіма іншими єпископами, і також юрисдикцію над усією Церквою (Ватиканський Собор, 4,3).
(The Catechism Explained, From the original of Rev. Francis Spirago, Professor of Theology, Edited by Rev. Richard F. Clarke, S.J. Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum, Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York. New York, October 18, 1921, Copyright 1899, 1921 by Benzinger Brothers, New York., Photographically reproduced without change from the 1921 printing, by arrangement with Benzinger Brothers. TAN BOOKS AND PUBLISHERS, INC. P.O. Box 424, Rockford, Illinois 61105, 1993 p. с. 224-225).

Згідно з догматом Ватиканського Собору:

Сесія 4: 18 липня 1870,
Розділ 3. Про владу і характер примату Римського понтифіка.
Римський понтифік є:
- спадкоємцем Святого Петра,
- принцем Апостолів,
- Вікарієм Христа,
- головою цілої Церкви,
- отецем і вчителем усього християнського люду,
йому, у Святому Петрі, повна влада була дана Нашим Господом Ісусом Христом, щоб піклуватись, правити і керувати цілою Церквою. Усе це може бути знайдене у діяннях Вселенських Соборів і святих Канонах.

Про те, що Римський Понтифік не є лише єпископом окремої Римської Єпархії, а що він є Головою цілої Католицької Церкви, і що його рішення є вищими за Вселенський Собор, каже 1917 CODEX IURIS CANONICIS, де Каноном 2332 встановлені кари Екскомунікації та Інтердикту для тих, хто апелює до Вселенського Собору проти законів, декретів чи мандатів, виданих правлячим Понтифіком:

CENSURES LATAE SENTENTIAE
432. - ІІ. Екскомунікація speciali modo, зарезервована за Святим Престолом, накладається на:
434. 4. Будь кого, хто апелює до Вселенського Собору проти законів, декретів або мандатів правлячого Понтифіка (С. 2332).
441. І. Індивідуальні Інтердикти.
1. На Легальні тіла (напр., університети, коледжі, і т.ін.), які апелюють до Вселенського Собору проти законів, декретів і т.д. правлячого Понтифіка, накладається інтердикт speciali modo, зарезервований за Апостольським Престолом (С. 2332).
(Moral Theology, by Rev. Heribert Jone, O.F.M. CAP., J.C.D., by Rev. Urban Adelman, O.F.M. CAP., J.C.D. The Mercier Press Limited, Cork, Ireland
Nihil Obstat: PIUS KAELIN, O.F.M. CAP., Censor Deputatus
Imprimi Potest: VICTOR GREEN, O.F.V. CAP., Provincial
July 2, 1955
Nihil Obstat: RICHARD GINDER, S.T.I., Censor Librorum
Imprimatur: JOHN FRANCIS DEARDEN, D.D., Bishop of Pittsburg
August 15, 1955
Printed in the United States of America.
Page 297, Article I, Individual Excommunications,
Page 305, Article II, Individual Interdicts and Suspensions.)

Також, Римська Єпархія не є рівною серед багатьох єпархій.

Поміж усіх Християнських спільнот, та що в Римі є найвищого рангу, тому що вона очолювалась Св. Петром, головою Апостолів, і тому що Голові цієї спільноти, як спадкоємцю Св. Петра, був переданий примат Св. Петра.
Св. Ігнатій, Єпископ Антиохії (107 A.D.) в листі до Християн Риму благає їх не звільняти його і називає Римську спільноту "головною спільнотою святого зібрання вірних", і Св. Іреней, Єпископ Ліону (202 A.D.) каже "Усі вірні цілого світу повинні коритись Римській Церкви з приводу її главенства". (The Catechism Explained, From the original of Rev. Francis Spirago, Professor of Theology, Edited by Rev. Richard F. Clarke, S.J. Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum, Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York. New York, October 18, 1921, Copyright 1899, 1921 by Benzinger Brothers, New York., Photographically reproduced without change from the 1921 printing, by arrangement with Benzinger Brothers. TAN BOOKS AND PUBLISHERS, INC. P.O. Box 424, Rockford, Illinois 61105, 1993 p. с. 231).

Деякі кажуть, що вони не зв'язані вченням, яке пояснене Нашим Окружним Листом декілька років тому і яке базоване на джерелах одкровення, яке навчає, що Містичне Тіло Христа і Римо Католицька Церква це є одне й теж саме. Дехто принижує до безглуздої формули необхідність належати до правдивої Церкви щоб мати вічне спасіння (Папа Пій XII, Окружний Лист Humani Generis, 12 August 1950).

Стосовно твердження щодо єпископів взагалі "Єпископи інших єпархій не можуть наслідувати чужу кафедру, (тому що - прим. о. Керлі) це різні помісні церкви" - то воно також не відповідає Традиції Католицької Церкви. Правлячих єпископів деколи переводять з однієї кафедри на іншу, як і якогось священика, який належить до певної єпархії, можуть висвятити в єпископа, і призначити ординарієм для іншої єпархії.

Висновок:

Опінія: "Римська церква це римська єпархія. Відповідно, Єпископ міста Рима, предстоятель цієї церкви, єпархії. Після Петра папою став Лін, який виріс при Петрі, а не навіть Апостол Йоан Богослов. Єпископи інших єпархій не можуть наслідувати чужу кафедру. Це різні помісні церкви" - є помилковою в окремих частинах і в цілому, і тому вона протирічить Магістеріуму і Традиції Римо Католицької Церкви.

Підготував о. Керлі