Головним в Церкві є Папа. Він є камінь на якому стоїть Церква (Матей 16:18) і його уряд охороняє єдність Церкви. Св. Іван Золотоуст каже що Церква могла б впасти, якщо б не було Її глави, який є центром єдності, як корабель позбавлений капітана затонув би. Св. Кіпріян додає що вороги Церкви спрямовують їхні атаки проти голови Церкви в надії обезголовити її, щоб вона впала. Серед Пап нараховується не менш ніж сорок мучеників.
1. Христос надав Св. Петрові владу над Апостолами і вірними цим наказом: "Паси моїх агнців, паси моїх овець", даючи йому "ключі від Царства Небесного " і спеціальні знаки.
Після свого Воскресіння Христос явився Апостолам при озері і після потрійного запитання Петрові "Чи любиш мене?" Він дав йому урочистий припис "Паси Моїх овець (вірних),... паси Моїх агнців (Апостолів) (Іван 21:15).
Св. Петро завжди діяв як голова Апостолів і був ними прийнятий як такий.
Він говорив від імені всіх Апостолів на П'ятидесятницю; він прийняв до Церкви її перших членів з юдеїв і поган; він зробив перше чудо; він ініціював вибір нового Апостола; він захищав Апостолів перед юдейським трибуналом; його думка домінувала на Першому Соборі.
2. Св. Петро був Єпископом Риму близько двадцяти п'яти років і помер Єпископом Риму; і влада і гідність Св. Петра передалась наступним Єпископам Риму.
Є багато доказів перебування Св. Петра в Римі у 44-69 роках. Св. Петро пише близько 65 року: "Церква у Вавилоні...вітає тебе" (1 Петра 5:13). Вавилон було ім'я дане Римові першими Християнами за незчислені прояви аморальности. Могила Св. Петра було віднайдена в катакомбах під цирком Нерона. Третій Папа збудував на над нею маленьку каплицю, яка була перебудована Костянтином у 324.
Єпископи Риму завжди мали першість влади у Церкві і ця влада завжди визнавалась.
Коли єресі руйнували Церкву, Єпископ Риму завжди вставав проти них. До нього апелювали інші Єпископи, коли когось несправедливо переслідували. Так коли Св. Атаназій був зміщений імператором, Папа відновив його. Коли на Соборі в Халкедоні Папа Лев промовляв до присутніх єпископів, вони голосно заявили: "Петро говорив через Лева; хай буде анатема той, хто вірить інакше". Ватиканський Собор декларує що це є Воля Христа щоб до кінця світу були наступники Св. Петра.
3. Єпископа Риму називають Папа, або Святий Отець.
На честь великої гідності його уряду він називається "святий Отець", "Його Святість", "Вікарій Христа", "Отець Християн".
На підставі слів Христа до Св. Петра "Блаженний ти" (Матей 16:17,) до Папи звертаються Beatissime Pater. Уряд називається Престіл Петра, Святий Престіл або Апостольський Престіл. Трон Св. Петра досі зберігається в Римі.
Папу також називають Папа Римський і Церкву ним очолювану Римо Католицька Церква.
Папа має першість честі над усіма єпископами і також юрисдикцію над всією Церквою (Ватиканський Собор, 4, 3).
"Папа" каже Св.Бернард "є вищий священик, принц між єпископами". Він обирає собі нове ім'я на честь того що Христос дав Петрові нове ім'я. Він може взяти ім'я попереднього Папи за виключенням імені Св. Петра. Він може призначати і зміщувати єпископів, призначати собори, проголошувати або відміняти закони, дарувати привілеї і диспензи і резервувати розрішення він деяких гріхів. Він може персонально навчати кожного єпископа і його паству. Він є супреме суддя для всіх вірних і до нього є остання апеляція.
Папа є досить незалежним в кожній дочасній і кожній духовній владі.
Від часів Костянтина Великого Папі дарували землі і він перебував в Римі як правитель держави. Імператори не жили в Римі, тому що там жив Папа. У 1859 від нього забрали всі землі окрім Риму і у 1870 відібрали Рим, і тому зараз він володіє тільки Ватиканом. Папа є верховним правителем на землі і не підлягає Вселенським соборам (Євгеніус IV., Вересень 4, 1439; Ватиканський Собор, 4,3). Кожний хто апелює до Вселнського собору проти Папи, підлягає екскомунікації (Пій ІХ., Жовтень 12, 1869).
Переклав з англійської о. Керлі
| 
