Decet Romanum Pontificem
Булла Осудження і Екскомунікації Мартіна Лютера, єретика,
і його послідовників, 3 січня 1521 р.
Папа Лев Х
Належить Римському Понтифіку від Бога призначення адмініструвати духовні і дочасні кари, як кожний окремий випадок заслуговує. Метою цього є подавлення злих рішень оманливих людей, які настільки полонені низькими імпульсами їхніх злих цілей, що забули страх Господній, встановлюють стороннє зі зневагою канонічних декретів і апостольських заповідей, і зважуються формулювати нові і фальшиві догми і встановлюють зло схизми у Церкві Божій, або підтримують, допомагають і слідують за такими схизматиками, які роблять їхню справу, щоб розривати безшовний одяг нашого Спасителя і єдність православної віри. Звідси, турботою Понтифіка є щоб не з'являвся корабель Петра без керманича або весляра, вживати суворих заходів проти таких людей і їхніх послідовників, і через помноження каральних засобів та інші відповідні засоби лікування дивитись за тим, щоб ці самі владні люди, посвячені злим цілям, разом з їхніми однодумцями, не дурили безліч простих їхнею брехнею і брехливими пристроями, не перетягували їх разом, ділячись їхніми власними помилками і розоренням, забруднюючи їх чисельними заразними хворобами. Це також є турботою Понтифіка, засудивши схизматиків, забезпечити їхнє подальше більше замішання через публічне показування і відкрите декларування для усіх вірних Християн, якими грізними є покарання, до яких така вина може привести; накінець щоб через таку публічну декларацію вони могли повернутись у замішанні і каятті до їхньої правдивої сутності, роблячи беззастережний вихід з забороненого спілкування, приятелювання і понад усе з під послуху таким проклятим відлученим; посередництвом чого вони можуть уникнути божественної відплати і будь якого ступеню участі у їхньому проклятті.
I. Тут Папа повторює його попередню Булу Exsurge Domine
II. Нас поінформували, що після цього попереднього послання, виставленого в публічний спосіб, із зазначенням часу та інтервалів, які мали проминути (60 днів) - і ми таким чином даємо урочисте повідомлення для усіх вірних Християн, що ці терміни мали б закінчитись і вони закінчились - багато з тих, хто послідував за помилками Мартіна, взяли до відома наше послання і його попередження і заборони; дух доброї ради повернув їх назад до самих себе, вони визнали їхні помилки і зреклися ересі за нашою порадою, і через повернення до правдивої Католицької Віри отримали благословення розрішення через призначених уповноважених посланців, і в окремих регіонах і населених пунктах Германії книжки і писання згаданого Мартіна були публічно спалені, як ми веліли.
Проте, сам Мартін - і це дає нам гіркий жаль і розгубленість казати це - раб розпусного розуму, зневажив відкликати його блуди в приписаному інтервалі і надіслати нам слово такого відкликання, або прийти до нас особисто; так ні, як камінь спотикання, він не побоявся писати і проповідувати злі речі перед нами і проти нас і цього Святого Престолу і Католицької Віри, і вести інших до того ж самого.
Він в даний час оголошений єретиком; і так само інші, незалежно від їхньої влади і рангу, хто ніяк не подбав за їхнє власне спасіння, але публічно на очах усіх людей стали послідовниками Мартінової згубної і єретичної секти, і давали йому відкрито і публічно їхню допомогу, пораду і честь, заохочуючи його у їхньому середовищі в його непослусі і впертості, або перешкоджаючи публікації нашого зазначеного послання: такі люди підпали під кари, зазначені в цьому посланні, і повинні справедливо трактуватись як єретики і їх треба уникати усім вірним Християнам, як Апостол каже (Тит. ІІІ, 10-11).
III. Наша мета є такою, що такі люди повинні справедливо бути в одному ряді з Мартіном та іншими проклятими єретиками і екскомунікованими, і що навіть якщо вони вишикувалися із впертістю грішити разом зі згаданим Мартіном, вони повинні подібно розділити його кари і його ім'я через носіння ними всюди назви "Лютерани" і відповідних покарань.
Наші попередні інструкції були такими ясними і так ефективно публікувались і ми будемо дотримуватись так само строго наших нинішніх декретів і декларацій, що їм не бракуватиме доказів, попереджень або цитат.
Наші декрети, які слідують, передані проти Мартіна та інших, які йдуть за ним у впертості і проклятій меті, так само, як і проти тих, хто захищає і підтримує його з військовою охороною, і не бояться підтримувати його з їхніх власних ресурсів або іншим способом, і надають йому допомогу, пораду і прихильність до нього. Усі їхні імена, прізвища і ранги - якими б високими і яскравими вони не були - ми бажаємо, щоб вони були включені у ці декрети з тим самим ефектом, якби вони були вписані індивідуально, і вони можуть бути в такому опублікованому списку, який повинен бути швидше зроблений з енергією відповідно за змістом.
На усіх них ми видаємо декрет вироку екскомунікації, анатеми, нашого вічного осудження і інтердикту; позбавлення влади, гідності і майна їх самих та їхніх нащадків, нездатності для таких маєтків; конфіскації їхнього добра за злочин зради; і усі ці та інші сентенції, цензури і кари, які накладені канонічним правом на єретиків і встановлені у наших вищезазначених посланнях, ми видаємо декрет, під який підпадають усі ці люди для їхнього прокляття.
IV. Ми додаємо до цієї нашої декларації, нашою Апостольською владою, що держави, території, табори, міста і місця, в яких ці люди тимчасово жили, або випадково відвідували, разом з їхніми володіннями - міста, які є домами катедр і митрополій, монастирів та інших релігійних і святих місць, привілійованих чи непривілійованих - кожний та усі, поміщені під наш церковний інтердикт, доки цей інтердикт триває, немає приводу для Апостольської індульгенції (за вийнятком випадків коли закон дозволяє, і навіть там, як це було, з закритими дверима і тих які під відлученням та інтердиктом включені) користі дозволити служіння меси та інших богослужень. Ми приписуємо і наказуємо щоб ці люди в питаннях були скрізь публічно засуджені як екскомуніковані, викляті, осуджені, заборонені, позбавлені власності і нездатні нею володіти. Їх строго мають уникати усі вірні Християни.
V. Ми хочемо зробити відомим для усіх найменших, що Мартін, його послідовники та інші бунтівники встановили зібрання проти Бога і Його Церкви у їхній впертій і безсоромній зухвалості. Ми хочемо захистити стадо від одної інфікованої тварини, запобігши поширенню його інфекції на інших здорових. Таким чином ми покладаємо [впровадження] наступних заборон на кожного патріарха, архієпископа, єпископа, на прелатів патріарших, митропольних, катедральних і колегіальних церков, і на монахів кожного Ордена - навіть на жебруючих - привілійованих чи непривілійованих, де б вони не були розміщені: що в силу їхньої присяги і послуху і під страхом кари відлучення, вони повинні, якщо це потрібно для покарання цих згаданих, публічно оголосити і оголосити через інших в їхніх церквах, що цей самий Мартін і усі решта є екскомуніковані, прокляті, засуджені, єретики, затверділі, заборонені, позбавлені володінь і нездатні ним володіти, і так усе, що перераховано у цьому вищеприведеному. Буде дано три дні: ми проголошуємо канонічне попередження і дозволяємо один день вперше, інший вдруге, але втретє - імперативне і фінальне виконання нашого наказу. Це має відбуватись в Неділю, або якесь інше свято, коли велика конгрегація збирається для поклоніння. Знамено Хреста повинно бути піднесене, дзвони дзвонять, свічки горять і через деякий час мають бути загашені, кинуті на землю і потоптані ногами, і камені три рази кинуті, та інші церемонії мають бути дотримані, як зазвичай в таких випадках. Вірним Християнам, одному і усім, повинно бути наказано строго уникати цих людей.
З причини ще більших блудів згаданого Мартіна та інших єретиків вже нами згаданих, і їхніх прихильників, послідовників і партизанів: отже, в силу їхньої присяги, ми наказуємо кожному патріархові, архієпископу і усім іншим прелатам, навіть якщо вони були призначені владою Ієронима, щоб уникнути розколів, зараз у цій кризі, як їхній уряд зобов'язує їх, вони повинні самі спорудити стіну оборони для їхнього Християнського люду. Вони не повинні мовчати як німі собаки, які не можуть гавкати, але беззупинно кричати і підносити їхній голос, проповідуючи і створюючи умови для проповіді слова Божого і правди Католицької віри проти проклятих артикулів і згаданих єретиків.
VI. Для кожного і усіх ректорів парохіяльних церков, для ректорів усіх Орденів, навіть жебруюючих, привілійованих чи непривілійованих, ми наказуємо у ті самі терміни, в силу їхньої обітниці послуху, що встановлена Господом, вони повинні бути як хмари, вони повинні виливати духовні потоки на люд Божий, і повинні не боятись давати найширшу публічність засудженню згаданих артикулів, як їхній уряд їх зобов'язує. Написано, що досконала любов проганяє страх. Нехай кожен з вас візьме тягар такого похвального обов'язку з повною відданістю; покаже себе таким пунктуальним в його виконанні, таким ревним у слові і ділі, щоб від ваших діянь, божественною ласкою очікуваний врожай прийде, і через вашу відданість ви не тільки заробите той вінець слави, який є належною нагородою для тих, хто сприяє релігійному миру, але отримаєте від нас і Святого Престолу необмежену подяку, на яку ваша доведена старанність буде заслуговувати.
VII. Однак, оскільки це буде складно доставити це послання з деклараціями і оголошеннями Мартіну і іншим оголошеним відлученим особисто, через силу їхньої фракції, наше бажання є [таке] щоб було публічно прибите це послання на дверях двох катедр - обох митрополичіх, або на одній катедральній і одній митропольній церкві в згаданій Германії - через нашого посланця у тих місцях, повинні мати таку зобов'язуючу силу, що Мартін та інші нами задекларовані, були показані засудженими у кожному пункті так, якби це послання персонально стало відомим і представлене їм.
VIII. Також, було б важко передати це послання до кожного окремого місця, де ця публікація буде необхідною. Звідси наше бажання і владний декрет є щоб копії цього, з печатями деяких церковних прелатів або одного з наших вищезгаданих послів, і підписаних рукою якогось публічного нотаріуса, повинні мати такий самий авторитет, як продукування і виставлення самого оригіналу.
IX. Немає перешкод нашим бажанням, висловленим через Апостольські конституції або укази, або через щось в нашому згаданому раніше посланні, яке ми не бажали ставити на шляху, або через якісь інші [не наші] заяви про зворотнє.
X. Ніхто взагалі не може порушувати це наше написане рішення, декларацію, припис, заборону, передачу, волю, декрет; або необачно суперечити цьому. Якщо хтось відважиться покуситись на це, нехай знає, що він накличе гнів Всемогутнього Бога і благословенних Апостолів Петра і Павла.
Написано при Св. Петрі, у Римі, 3 Січня 1521 Року Божого, у восьмий рік нашого понтифікату.
Джерело: www.papalencyclicals.net
Переклав о. Керлі
|
