Єпископ N,
проповідь 19.05.2002
В ім'я Отця і Сина і Святого Духа, Амінь.
Бог створив кожну окрему річ з принципом руху. Це як процесія виходить з церкви, обходить довкола і потім повертається знову у середину. Так і творіння виходить від Бога і повинно повернутись назад до Нього. Так кожне творіння має свій шлях від Бога, по якому має знову повернутись до Бога, що є зобов'язуючим законом Бога.
Бездушні речі, такі як каміння і планети, рухаються тому що рух їм дає Бог, їм даний фізичний закон. Бог дає цей закон руху, і ми можемо бачити ці закони у всесвіті, створеному Богом. Рослини і тварини мають життя в них, і життя є також принципом вашого руху. Ви можете рухатись тоді, коли ви маєте життя. Ми закладаємо рослину у землю, і бачимо як вона із себе продукує квіти і плоди. Тварини мають життя і роблять ті речі, які Бог їм наказав робити. І тому лев полює на газель, тому що Бог заклав у нього відповідний принцип руху.
Але в ангелів і людину Бог заклав інтеллект і волю, і тому ми не є подібні до тварин, які інстинктивно виконують якісь рухи, радше ми знаємо Бога, і ми Його любимо. Призначення людської душі - любити Бога, і немає іншого резону щоб жити, окрім як любити Бога.
Це сказано у Бутті: Дух Божий рухався над водами , що означає, що Дух Божий, Святий Дух - вливав у творіння життя. Життя для нижчих творінь означає жити, їсти, плодитись. Але життя для людини є в тому щоб знати Бога і бути з Ним навіки у Небі. І це надприроднє життя, окрім життя щоб лише їсти, існувати, репродукувати тіло. Це надрироднє життя людини ми називаємо освячувальною благодаттю, і це участь у Божому житті, яка була дана людині від самого початку її існування, це було дане Адаму і Єві.
Але коли Адам і Єва згрішили і впали, життя Божого Духу в них було зруйноване. Коли ви їдите по дорозі, то часом бачите при дорозі мертвого оленя, який пару годин тому був повний життя, чудовою твариною. Але зараз він мертвий, тому що принцип руху був забраний від нього і він став їжею для птахів, став розкладатись, став місцем життя для паразитів і почав тхнути. І ви, проїзжаючи повз день за днем, бачите що це виглядає гірше і гірше, темніше і чорніше, і з часом це перетворються на порох.
І так само стається із душею, коли з неї вийде життя Боже, вона стає лише каркасом, вона стає беззмістовною, вона стає схильною до корупції. І Бог, маючи жаль до нас у такому стані, приходить щоб жертвувати Себе на хресті заради нашого спасіння.
Але лише тільки акт жертвування на хресті не вливає в кожну людину освячувальну благодать. Коли Страсна П'ятниця звершилась, ціла людська раса не увійшла у стан освячувальної благодаті, навіть посередництвом того що Наш Господь зробив можливим для всіх бути повернутими у стан первородної благодаті, до первородного життя. І саме це ми святкуємо сьогодні - відроження первородної благодаті у людських душах.
Уявіть пікнікову піч, яка розпалюється газоліном. Вона не горить поки не буде піднесений сірник і не запалає полум'я. Так і через відкуплення, здійснене у Велику П'ятницю, ми лише приготовані щоб запалати через Кров Христа, але ми не розпалюємся через Любов Божу. Так, ми маємо здатність до віднови у освячувальній благодаті, але це стається лише тоді, коли Святий Дух приходить і занурює нас у вогонь. І тому ми сьогодні у червоних ризах, що символізує тепло вогню Божої Любові, яка вливається у душу через освячувальну благодать, вогонь милосердя, який упорядковує душу, і приносить мир і радість Християнського життя; мир і радість, які приходять від внутрішнього порядку і внутрішнього посідання Бога. Це стається навіть посеред людьскої жорстокості і злиднів. Ті що люблять Бога мають мир і радість.
Аплікація цієї благодаті стається у Хрищенні, яке є реставрацією первородного стану праведності людини. І саме тут людина повертається до перших принципів руху у напрямку Бога і має радість блаженного споглядання.
Отже, життя благодаті у цьому світі міститься у діях, які приємні Богові. Так як рожевому бутону дане життя, щоб продукувати чудові рози, які всім подобаються виглядом і чудовим запахом. Продукувати чудові рози є приписом для рожевого бутону. Так і принцип життя Бога в душі людини є продукувати квіти добрих діл. Акти Божої Любові мають лише один припис для людського життя: щоб мати тільки один резон існування - Божу Любов.
Тому ми святкуємо у П'ятидесятницю вливання Божої благодаті у наші душі. Ті, що вже живуть у стані освячувальної благодаті, повинні прагнути удосконалення, так як вогонь прагне горіти вище і вище. А ті, що духовно мертві, що знаходяться у стані смертного гріха, повинні прагнути повернутись до життя.
В ім'я Отця і Сина і Святого Духа, Амінь.
Переклав о. Керлі
03.06.2012
|
