Проповідь Єпископа N
під час свячень о. N
В ім'я Отця і Сина і Святого Духа, Амінь.
В ніч Останньої Вечері наш Святий Господь узяв хліб, подякував, благословив, розламав, дав Його учням і сказав: "Візьміть їжте, це є Моє Тіло". І потім Він узяв чашу, воздавши подяку, благословив, дав Його учням і сказав: "Візміть і пийте, це є чаша Моєї Крові Нового і Вічного Завіту, Тайна Віри, Яка буде пролита за вас і за багатьох для прощення гріхів". І потім, одразу після цього Він сказав: "Робіть це на Мій спомин". Апостоли одразу були здивовані упокоренням хліба і вина, змінених у Тіло і Кров Христа. Потім більше того, цим фактом їм була дана влада через прості слова Христа: "Робіть це на Мій спомин". І цю святу владу, дану тієї ночі дві тисячі років тому, ми маємо також сьогодні. І наше замішання, наше здивування, наш шок, не є меншим, ніж той, що відчули Апостоли.
Через те, що Священство було встановлене у зв'язку зі Святою Євхаристією, ми розуміємо, що Католицький священик ідентифікується через Святу Євхаристію. Просто кажучи, священик це чоловік, якому дана влада офірувати Жертву Меси. Він є чоловік, наділений владою робити присутньою на Вівтарі Божествну Плоть і Кров Христа. Ця нова влада, яка входить у душу священика в день свячення, повністю трансформує його у щось інше. Це правда, він лишається чоловіком, але ця надприродна влада є така сильна, що ми думаємо про нього, як такого що має цю владу, ніж такого що має його єство. Іншими словами, Священство найперше створене для очей нашої віри, ніж його єство для наших тілесних очей. Він для нас є більше священик, ніж чоловік.
Влада Священства, це трансформуюча влада. Чоловіку, висвяченому у священика, надається влада через цю нову здібність, яку він приймає для Священного Тіла Христа. Через велику природу Священства він входить у нове відношення з Христом. Він стає продовженням Христа у собі; як Він є Головою Церкви, так священик повинен стати усім тим, чим Христос є.
Христова Місія найперше і понад усе на цій землі була стати Жертвою за гріх. Він Спаситель світу. Він має жалість над грішниками і від Його ясел у Вифлеємі Він вже страждає за грішників. Як наслідок, ця нова влада у священику, перетворює чоловіка у жертву за гріх. Священик повинен повністю забути про його власні преференції, комфорт і задоволення, і віддати своє життя повністю для стражденного життя за грішників. Єпископ Шін каже про це дуже просто: "Священик не належить собі". Священик, подібно Христу повинен бути самопожертвою у служінні спасіння грішників.
Хоча Христос помер один раз і за всіх, ради спасіння всіх людей, і уділив нескінченні заслуги, омиваючи всі гріхі, тим не менше примінення цих заслуг для грішників залишене Божим планом Його священикам. Через принесення Святої Жертви Меси священик кожного дня розповсюджує актуальну благодать на всіх грішників людської раси. Актуальна благодать, це те що рухає людину геть від гріха і повертає його у напрямку стану освячуючої благодаті. Без актуальної благодаті, яка виходить від Бога через Жертву Меси, земля просто потоне в безодні гріха без будь якої надії на щось.
Через проповідування і катехитичну роботу священик забезпечує додаткову допомогу для роботи актуальної благодаті в душах; це знане як додаткові благодаті. Через проповідь поєднаною з рухом актуальної благодаті для душі, великий грішник може бути спонуканий до сповіді його гріхів. Священик скеровує невіруючого язичника до купелі Хрещення. Через його проповідування і катехізацію він скеровує лінивих католиків до сповідальниці, до Таїнства Покаяння яке є другим Хрещенням.
Більше того священику дана влада уділяти Таїнства вірним, даючи їм освячуючу благодать, або підтримуючи її через Євхаристію. В усіх цих святих функціїях, в усій цій участі у Христі, як Жертві за гріх, священик повинен забути про себе. Забути що він є людина, для того щоб дати Божественості влади його душі, цій владі священства сяяти.
Коли наш Святий Господь переобразився на Фаворі, це не було чудо, яке Він зробив. Чудо було те, що Він об'явився як звичайний чоловік у Його звичайному публічному житті. Чудо подавлення цієї Величної Божественної Слави, яка являється в Ньому, як Його бачили в той момент Св. Петро, Яків та Іван, у Його природньому стані, навіть як чоловіка. Божа Слава є Божественною природою і є видима навіть у Його Людській природі.
Отже свячення є типом переображення, коли вірні бачать у новому священику Славу Божу. І чим більш смиренним є священик і бажає страждати як Жертва, тим більше Божествена Слава священства буде сяяти в ньому. Згадаємо кюре з Арсу, коли один протестант повертаючись після розмови з ним, сказав: "Я щойно бачив Бога в цьому чоловікові".
Священик має стати Віфлеємською зіркою, непомильно скеровуючи шукачів Христа у скромне місце де живе Цар, зараз більше не у яслах, але у чомусь більш скромному і улюбленому, у виглядах хліба і вина, у вашій гостії у Божественній Тайні на Вівтарі.
Більш за все священик повинен освячувати свою душу, щоб бути цим сяючим світлом цієї сяючої зірки Слави у світі повному байдужості, забобонів, інтелектуальної і моральної темряви. Священик повинен постійно горіти у вогні його милосердя, любові до Бога у його душі через молитву і умертвлення. Через умертвлення він повинен за Божою поміччю і молитви віддати на смерть старого чоловіка грішника, яким він колись був. Хоча всі вірні мають це робити, священик має особливий обов'язок, бо через священство його власний гріх стає певною міром гріхом для інших.
Священна влада у ньому робить його середником спасіння для цілого світу. Якщо він зійде зі стежини спасіння, він потягне за собою всіх, кого він призначений спасати, окрім тих які виживуть через особливу актуальну благодать. Наприклад, якщо пілот літака згрішить під час управління літаком, вин вб'є не тільки себе, але й усіх пасажирів також.
Через молитву священик повинен утримувати особливі відносини зі Всемогутнім Богом. Для цього Канонічне Право зобов'язує його служити або слухати Месу щодня, молитись Божествене правило щодня, розважати жодня, молитись Святий Розарій щодня. Крім цього він повинен екзаменувати свою совість, читати духовні твори, робити інші побожні вправи, які освячуюють його душу. Наприкінці цієї Меси хор буде співати вірш зі Святого Письма: "Я не зватиму вас слугами, але друзями". Це адресується священикам, які є близькими друзями Христа. Як будь який близький друг, він повинен спілкуватитсь з цим Другом.Тому священик повинен постійно йти до Христа, набагато більше ніж вірні повинні це робити.
Місце священика поряд з Найсвятішими Тайнами, він створений для Найсвятішого Таїнства. Він є творець Вівтаря. Будь який апостолат, чи обов'язок, який він повинен виконувати, повинен спрямовувати інших до Найсвятішого Таїнства на Вівтарі. Ми не можемо уявити священика без Святої Євхаристії. За визначенням ми маємо бачити священика адоруючого нашому Господу у Монстрації. Немає більш належного і природнього місця, в якому він може бути.
Крім того щоб бути жертвою, священики є також царями. Наш Господь, ставши Жертвою за гріх, також за його Священною людськістю став Головою Святої Католицької Церкви. Подібно і священик повинен брати участь у цій Царській і Священицькій Гідності Христа, і Христовому Вічному Первосвященстві. Задля цієї причини, юрисдикція управляти вірними виходить з природи священства.
Христос встановив Священство на Останній Вечері, зробивши досконалість і повноту Священства, яким є Єпископство. Пізніше Він сказав їм: "Йдіть і проповідуйте всім народам, христячи їх і навчаючи їх робити все, що Я наказав вам робити". Він сказав Св. Петрові, що він має ключі від Царства Небесного з владою вчити, управляти і освячувати з Його, тобто владою Нашого Господа.
Хоча влада чину, яка передається сьогодні, або передана в будь який інший раз, не несе з цим владу юрисдикції, тим не менше влада чину природньо дарується через владу управляти вірними. І це правда, тому що строго природньо управляти і спрямовувати слабих досконалим лідером серед недосконалих, це є природньо для Священства. При тому що бути обдарованим, зокрема повнотою священства, бути обдарованим владою управляти, і здібністю служити Месу, і надавання йому завдання бути жертвою за грішників, також має бути влада управляти тими, кого він призначений спасти.
У ці часі ми позбавлені цієї святої влади управління у священиках і єпископах через причину публічної належності і проповідування єресі що суттєво позбавляє влади управління. Як може той, хто вирішив пожирати овець, і використовує цих овець для кривавих мес, мати владу управляти ними? Ці злійші гріхи єресей відрізають священика від Христа Глави Церкви. І хоча дефектні священики завжди утримують владу освячувати Тіло і Кров Христа, вони тим не менше втрачають всі зв'язки з Христом і Його Церквою.
Якби не було, але вірні священики сьогодні, які противляться модерністам, правдиво з'єднані з Христом, як Главою Церкви, і виконують їхній щодений апостолат в Його імені і в Його владі, і тому вони повинні мати найвищу пошану серед вірних.
І наостанок, священик повинен мати особливі стосунки з Преблагословенною Пречистою Дівою Марією. Під час Благовіщення наша Преблагословенна Леді отримала переображуючу роль від Бога, подібно як священик під час свячення. Це дар бути Матір'ю Бога. Вона є матір Жертви за гріх, завжди пам'ятайте це у Христі. І через Її зв'язок з Ним, як Жертвою, і тому що цей зв'язок є дуже близький, Вона абсолютно необхідно була долучена до Його Жертви, до Його самопринесення за гріх і до Його Спасенної влади і ролі.
Як результат, окрім від Її роли, як Матері, після Христа від початку віків, Вона долучена у Христовість настільки багато, наскільки Вона покликана Її Сином допомагати навертати грішників. Вона прибіжище грішників, Вона Пречиста найбільш сильна, Вона є та, до якої загублені і відчаяні душі могуть звернутись в час темряви гріха. І так як священик через Месу має владу зводити актуальні благодаті для грішників, Вона може робити такий самий спасенний покров Її Сина через лише погляд, як Вона це зробила під час весілля в Канні. Це не записано в Євангелії, що це так було, там тільки одне слово записане. Ми не бачимо як наша Преблагословенна Леді подивилась на Її улюбленого Сина, але Вона говорила з Його Серцем і говорила Її глазами з Ним. Хоча виглядало, що Він Їй відмовляє, Він повертається і змінює воду Його Божественною владою у вино. Ось така влада нашої Преблагословенної Леді.
Тому священик в Пречистій Діві Марії, наслідуючи Її шлях, знаходить себе разом з Нею під Хрестом з якого виходить Кров Христа за грішників.
Нехай цей новий священик сьогодні буде завжди відданий Їй. І нехай Вона захищає його від усього злого, і через Її могутнє посередництво приведе його і всіх вірних, яким він буде служити, у Вічне Життя.
В ім'я Отця і Сина і Святого Духа, Амінь.
Переклав о. Керлі
18.11.2011 |
