Приводом для цієї статті стала моя розмова з одним знайомим, колишнім священиком УГКЦ, який сказав, що Католицька Церква дозволяє, або не забороняє священикам грати в карти. Також від нього вперше в житті я почув версію, згідно якої православні вважають смертним гріхом гру в карти.
Версія, якщо вона насправді існує в такому вигляді, як її описав мій знайомий, могла би бути слушною. Могла би бути, але не може, бо православні не мають права вживати певних аргументів, які ними відкидаються як "єретичні нововведення" Католицької Церкви.
Наприклад, те, що православні вважають наругою над зображенням Серця Христового під час гри в карти, є дуже сумнівним, тому що вони відкидають як "єресь" Католицький культ Серця Христового. Якщо б вони дійсно вживали цей аргумент проти гри в карти, то це могло б означати, що для них культ Серця Христового як і для Католиків є святим. Але всім відомо, що насправді це не так. До того ж на картах немає зображення Серця Христового.
Крім того у православних (як і у Католиків Візантийського Обряду) зображення стає святим образом, а певна річ стає священою, яку можна вживати тільки у богослужбовому культі, тільки після спеціальної молитви, яку священик виголошує над зображенням чи річчю. Якщо дійсно православні вважають наругою над Хрестом і Копієм неосвячені зображення на гральних картах з назвами "хрест" і "піка", які дуже віддалено можуть нагадувати Хрест і Копіє, то це могло б означати, що вони відступають від офіційного вчення їхніх церков, згідно якого неосвячене зображення чи річ не є предметом богослужбового культу.
Розповідаючи мені про таку сумнівну трактовку гри в карти, мій знайомий натякав на моє, ніби то, відступництво від Католицького вчення у цьому питанні.
Але, щоб не бути багатослівним, навожу цитати з Моральної Теології Католицької Церкви, яка виразно забороняє клірикам грати в карти. Канони наведені з Кодекса 1917 року.
Кліриками є не тільки духовенство вищого рівня - Єпископи, Священики і Диякони (і субдиякони в Латинському обряді), але й ті, що прийняли посвячення нижчого рівня в усіх обрядах: Латинському - привратники, чтеці, екзорцисти, аколіти, і аналогічні посвячення у будь якому Східному Обряді - чтеці, псаломники, свіченосці, вівтарники, піддиякони...
Отже цитати:
"№ 405. І. Святість життя.
Клірики повинні вести духовне життя більш свято ніж миряни, для яких вони повинні бути прикладом добродіяння і чесного життя (С. 124).
№ 406. VII. Пристойна поведінка кліриків.
Клірики повинні утримуватись від усіх забав і зайнять які не відповідають їхньюму святому покликанню (С. 138)
Брати участь у непристойному мистецтві чи професіях заборонено, так само як гра в азартні ігри (games of chance) і гра в карти (gambling) *.
Гра в карти є забороненою для духовенства не через те, що на них намальовані якісь неосвячені знаки чи фізіономії, але через те, що ця гра всіма і всюди вважається азартною, під час якої людина може легко забути про святе покликання і стати рабом нездорової звички, марно проводити час, а деколи викидати останні гроші на вітер, а потім сильно гніватись на ближнього, якому ці гроші програв.
Католицька Церква також і мирянам не радить марно витрачати час за грою в карти та іншими азартними іграми, як різного роду лотереї, і не схвалює тих хто грає, хоча і ставиться до них більш поблажливо, ніж до кліриків. Наприклад в більшості штатів США лотереї і різні азартні ігри заборонені законом для всіх громадян.
Також, у світлі справжнього вчення Католицької Церкви про святість духовенства, виглядають дуже сумнівними посилання мого знайомого на, ніби, свідчення одного, ніби, традиційного священика, який, ніби, розповідав, що під час його навчання в Католицькій семінарії ще до 2 Ватикану їм наказували вживати латинську мову навіть під час гри в карти для, начебто, кращого засвоєння латини.
* gambler - записний гравець, гравець в карти.
Література:
Moral Theology
by Rev. Heribert Jone, O.F.M. CAP., J.C.D.,
by Rev. Urban Adelman, O.F.M. CAP., J.C.D.
The Mercier Press Limited, Cork, Ireland
Nihil Obstat: PIUS KAELIN, O.F.M. CAP., Censor Deputatus
Imprimi Potest: VICTOR GREEN, O.F.V. CAP., Provincial
July 2, 1955
Nihil Obstat: RICHARD GINDER, S.T.I., Censor Librorum
Imprimatur: JOHN FRANCIS DEARDEN, D.D., Bishop of Pittsburg
August 15, 1955
Page 277. Section III, Number 404, The Three Principal States of Life, Chapter I - THE CLERGY, Number 405, 406, Article I: The Obligations of Clerics.
Printed in the United States of America
о. Керлі
13.08.2011 |
