Catholicmessage.org

Хоча Православні не мають офіційно встановленого Свята Непорочного Зачаття, фактично вони вірять, що Богородиця була непорочною, тобто безгрішною від самої першої миті Її зачаття в лоні Св. Анни. До такого висновку можна дійти, переглянувши богослужбові тексти, якими користуються у Православних Церквах. Я не говорю про Старовірів чи Старообрядців, які вірять у Непорочне Зачаття, так само як і Католики. Я маю наувазі так званих Ніконіян (як їх називають Старообрядці), послідовників патріарха Нікона, до яких належать майже всі Православні не Старообрядці.

Одним з головних доказів того, що всі Православні Церкви вірять у Непорочне Зачаття є молитва, яку щоденно промовляють, або співають у їхніх храмах:

Достойно єсть яко воістинну блажити тя Богородицу, присноблаженную і пренепорочную и Матерь Бога нашего. Честнійшую херувім и славнійшую без сравненія серафім, без истлінїя Бога Слова рождшую, сущую Богородицу тя величаєм.

Хіба тут не все зрозуміло навіть без коментарів?

Цікавим є той факт, що Папа Пій ІХ, проголошуючи у 1854 році Догмат Непорочного Зачаття 8 грудня, саме того дня, коли у Православних (як у Католиків Візантіського обряду) віддається Свято Входу во храм Пресвятої Богородиці, також мав на меті підкреслити єдність віри у цей Догмат, яку Церква сповідувала завжди від самого початку.

Якщо ми подивимось на літургічні тексти Православних Церков на Свято Входу во храм, то ми зрозуміємо, що Папа Пій ІХ мав всі підстави заохотити Православних заглибитись у їхні ж молитовні тексти, які дуже красномовно підкреслюють вічну безгрішність Пресвятої Богородиці - Приснодіви.

Кондак, глас 4:

Пречистий храм спасов, многоцінный чертог і діва, священноє сокровище славы божія, днесь вводится в дом господень, благодать совводящи, яже в Дусі божественном, юже воспівают аггели божїи: сія єсть селенїє небесноє.

Стїхиры на Господи воззвах, глас 1:

Днесь храм одушевленный святыя славы Христа Бога нашего, єдина в женах благословенная чистая, приводится в храм законный жити во святых: и радуются с Нею Іоаким и Анна Духом: и дівственнїи лицы Господеви поют, псаломски воспівающе и чтуще Матерь Єго.

Слава, и ныні, глас 8:

По рождестві твоєм, богоневісто владичице, пришла єси в храм Господень воспитатися во святая святых, яко освященна. Тогда и Гаврїил послан бысть к тебі всенепорочній, пищу тебі принося. Небесная вся удивишася, зряще Духа Святаго в тя всельшася. Тімже пречистая и нескверная, яже на небеси и на земли славима, Мати Божїя, спаси род наш.

Якщо хтось не розуміє церковно-слов'янської мови, то такі переконливі єпітети можна зрозуміти навіть без перекладу: присноблаженная і пренепорочная, єдина в женах благословенная чистая, всенепорочная, пречистая и нескверная. Хіба що потребує пояснення честнійшая херувім и славнійшая без сравненія серафім. Тут йдеться про те, що Богородиці належить більша честь і слава, ніж найвищим в Ангельській іїрархії і найбільш наближеним до Бога безгрішним Ангельським чинам - Херувімам і Серафімам. Їй віддається більша честь і слава, ніж чистим і непорочним Ангелам, тому що Вона є незрівнянно більш чистою і непорочною. І тому Церква називає Богородицю Пречистою і Пренепорочною. Відпуст майже кожного богослуження добового циклу, особливо Вечірні, Утрені і Літургії, православний священик, як і Католицький, починає словами: "Христос истинный Бог наш, молитвами пречистыя своєя Матере..."

А хіба молитовне звернення Православних до Богородиці "Пресвятая Богородице, спаси нас" ні про що їм не говорить? Доречі в Католицькій Церкві молитовне прохання "спаси нас" підноситься тільки на адресу Бога.

Все богослуження Православних Церков на Свято Входу во храм Пресвятыя Богородицы складається з подібних молитовних словосполучень, які прямо говорять про віру Православних, яка на підставі цих дуже прадавніх богослужбових текстів є ідентичною з Католицьким Догматом Непорочного Зачаття. Якщо поставити поруч трактування цих текстів православними богословами і самі ці тексти як вони є, то будь хто, якщо він є чесною людиною, визнає першість самих текстів над трактуваннями.

І якщо ці молитви з православного богослуження порівняти з Апостольською Конституцією 8 грудня 1854 року Папи Пія ІХ Ineffabilis Deus, то можна побачити одну й ту саму віру в Непорочність Богородиці від моменту її зачаття в лоні Св. Анни.

Ось слова, які надають силу Ex Сathedra цілому Папському посланню, яке є у повній гармонії з літургічною традицією Католицької Церкви, так само як і з традицією Православних:

...Ми заявляємо, проголошуємо і визначаємо, що вчення, яке тримається того, що Благословенна Діва Марія була від самого першого моменту Свого Зачаття, ексклюзивною благодаттю і настановою Всемогутнього Бога, заради заслуг Ісуса Христа, Спасителя рода людського, збережена незабрудненою жодною плямою первородного гріха, є вченням, об'явленим у Одкровенні Богом, і тому в нього треба твердо і постійно вірити всім вірним. Ця "сяюча і абсолютно унікальна святість", якою Вона "обдарована з першої миті Свого зачаття", цілком дана їй Христом: Вона "відкуплена найвеличнішим способом у передчутті заслуг Її Сина"

о. Керлі
22.12.2011